Перша стадія пологів – латентна фаза

У латентній фазі пологів шийка матки починає розм'якшуватися і розкриватися (розширюватися), щоб дитина могла з'явитися на світ. Ви можете почати відчувати нерегулярні перейми, але може пройти багато годин, а то й днів, перш ніж у вас почнеться фаза активна. Зазвичай це найдовша стадія пологів.

На цьому етапі перейми можуть варіюватися від легкого дискомфорту до сильного болю. Не існує закономірності щодо кількості переймів та їх тривалості.

Під час латентної фази корисно поїсти і попити, оскільки вам знадобиться енергія, коли почнеться пологова діяльність.

Якщо латентна фаза пологів почалася вночі, постарайтеся почуватися комфортно і розслаблено. Поспіть, якщо можете. Якщо латентна фаза пологів почалася вдень, залишайтеся у вертикальному положенні та потроху рухайтеся. Це допоможе дитині опуститися в таз і сприятиме розширенню шийки матки.

Дихальні вправи, масаж, тепла ванна або душ можуть допомогти полегшити біль на цій ранній стадії пологів.

Друга стадія пологів – активна фаза

Починається з появи регулярних маткових скорочень (переймів), при розкритті шийки матки на 3-4 см.  Перейми відчуваються як відчуття напруги або болю, які йдуть від матки.

Активна фаза закінчується повним розкриттям шийки матки, куди може пройти голівка дитини. Цей період триває 8-10 годин для вагітних, які народжують вперше, і 6-8 годин для тих, хто народжує повторно; загалом він не повинен перевищувати 15 годин.

Третя стадія - народження вашого малюка починається з моменту повного відкриття шийки матки і закінчується народженням дитини. Цей період короткий, триває 1-2 години у вагітних, які народжують вперше, і від декількох хвилин (5-10) до 1 години у тих, хто народжує повторно. Саме цей період вимагає найбільшої кількості енергії – в кілька разів більше тої, що витрачається під час пологових переймів.

Важливо знати, що коли дитина спускається по родових шляхах і тисне на нервові закінчення, перейми супроводжуються почуттям поштовхів – жінці потрібно тужитися, щоб супроводжувати скорочення матки. Це допоможе дитині вийти з матки.

Четверта стадія – відходження (вигнання) плаценти починається відразу після народження дитини і закінчується вигнанням плаценти та її придатків з порожнини матки. Ця стадія називається відходженням.

Після народження дитини можна розпочаті деякі допоміжні заходи, такі як внутрішньо м'язова ін'єкція окситоцину для профілактики післяпологової кровотечі.

Тривалість стадії відходження плаценти становить від 10 до 30 хвилин; немає ніяких відмінностей між жінками, які народжують вперше або після повторних пологів. Лікар перевірить плаценту, щоб переконатися, що вона ціла. Потім огляне родові шляхи, щоб переконатися у відсутності травм.

До пологового будинку слід їхати, коли:

• У вагітної відбуваються перейми, які при зміні активності або положення тіла не полегшуються і не припиняються, кожні 5 хвилин протягом 2 годин для першої вагітності і протягом 1 години для повторних пологів;
• Навколоплідні води підтікають з піхви (це відбувається внаслідок скорочення або розтягнення матки). У цьому випадку вагітній бажано якомога швидше дістатися до пологового будинку, навіть за відсутності переймів.
• Вагітність перевищує термін у 41 тиждень, а пологи не настають;
• З'явились небезпечні ознаки, які можна описати як відсутність рухів плода.

Скорочення матки супроводжуються сильними больовими відчуттями. Вагітна повинна спостерігати і відзначати частоту переймів. Бажано їхати в пологове відділення, коли вони регулярні і однаково інтенсивні (повторюються через: 5 хвилин, якщо це перші пологи; 10-20 хвилин, якщо пологи повторні).

Яна Дябелкова, Кветослава Рімарова, Наслідки підліткової вагітності та фактори ризику, Int. J. Environ. Res. Public Health 2023, 20, 4113

Чітке, відкрите і довірливе спілкування між лікарем і пацієнтом має на меті прояснити всі незрозумілі для майбутньої матері аспекти:

• Які з ознак пологів вона повинна розпізнати;
• Коли вона повинна з'явитися в лікарню для народження;
• Чого очікувати після надходження;
• Як підготуватися до пологів.

Майбутня матір повинна звернутися в лікарню, коли:

• відбуваються регулярні, дедалі частіші та інтенсивніші болісні перейми;
• з'являються рідкі виділення (підтікання навколоплідних вод) або кров'янисті виділення з піхви;
• є підозра на хронічне захворювання матері, прееклампсію, що супроводжується сильним головним болем, з підвищеними показниками артеріального тиску, нечіткістю зору, дзвоном у вухах;
• плід занадто великий - місткості тазу матері недостатньо для адаптації та розміщення черепу плоду, або блокується прохід плеча через родові шляхи;
• наявні кров'янисті виділення з піхви - що може свідчити про ускладнення, яке вимагає термінового оперативного втручання на користь кесаревого розтину.

Вагітну буде запрошено залишитись в лікарні, якщо буде виявлено неправильне положення плоду. Перед початком пологів більшість дітей знаходяться у такому положенні, яке дозволяє їм вийти з родових шляхів голівкою вперед. Однак це відбувається не завжди. Позиції, які вимагають іншої поведінки, можуть бути такими: дитина нібито сидить на стільці, обличчям донизу або догори, або лежить у косому положенні.

Пологи - це фізіологічний процес, звичайна подія. Підготовка до пологів надзвичайно важлива також з точки зору сприйняття та контролю болю. Відомо, що коли вагітна жінка/дівчина поінформована про прояви болю під час пологів, вона відчуває його з меншою інтенсивністю, зменшуючи таким чином потребу в знеболюванні за допомогою різних методів.

Контроль болю під час пологів можна полегшити за допомогою: підготовки до пологів, немедикаментозних засобів, епідуральної аналгезії або інших методик місцевого знеболення і навіть загальної анестезії. Добре відомо, що існує кілька нефармакологічних варіантів: породілля (жінка під час пологів) може прийняти вертикальне положення і ходити; застосування технік масажу і акупресури слугує емоційній підтримці під час пологів.

Породіллю потрібно рухатись, тому що це:

• полегшує перебіг пологів;
• зменшує чутливість від посилених переймів;
• полегшує просування дитини родовими шляхами, тощо.

Знеболення

Перевагами знеболення під час пологів є:

• зменшення негативних емоцій і страху у породіллі;
• забезпечення хорошого знеболюючого ефекту та повного комфорту для породіллі та плоду;
• збереження у породіллі свідомості та здатності брати активну участь у процесі пологів;
• відсутність негативного впливу на лактацію та фізіологічну еволюцію протягом періоду після пологів.

Епідуральне знеболення – це форма анестезії, яку отримують шляхом введення місцевого анестетика в нижній відділ хребта, блокуючи передачу больових імпульсів, викликаних скороченням матки під час пологів. Виконується лікарем-анестезіологом у стерильних умовах за згодою вагітної.

Існує багато причин, чому акушери рекомендують залучати партнера під час пологів. Вам знадобиться той, хто буде поруч, щоб заспокоїти і допомогти під час пологів. Це може бути батько дитини, ваша матір, сестра або хороший друг. Покрокова підтримка може допомогти вам краще впоратися з переймами і отримати більш приємний досвід. Існують наукові докази того, що постійна підтримка з боку близької людини (а не медичного персоналу) сприяє:

• зниженню тривалості пологів;
• зменшенню болю;
• зниженню потреби в заспокійливих та препаратах для прискорення пологів;
• зменшенню випадків екстрених кесаревих розтинів;
• зменшенню випадків дистресу плода.

Близька людина під час пологів допомагає вагітній розслабитися, відчути себе в безпеці, що призводить до збільшення кількості гормонів-ендорфінів. Ці гормони призводять до зменшення болю під час пологів.

Під час пологів вагітна очікує від людини, яка її підтримує:

• Впевненості;
• Заохочення;
• Підтримки;
• Вдячності;
• Розподілу обов'язків.

Роль людини, яка підтримує вагітну під час пологів:

• Під час переймів прикладає холодну тканину до чола вагітної;
• Залишається залученим(-ою) до процесу;
• Надає емоційну підтримку, проявляючи емпатію, розуміння та співчуття;
• Сприяє комунікації між вагітною та медичним персоналом, який асистує під час пологів, щоб майбутні батьки могли приймати поінформовані рішення.

Кесарів розтин - це операція, під час якої дитина народжується через розріз на животі та матці.

Розріз зазвичай роблять на животі, трохи нижче лінії нижньої білизни. Кесарів розтин - це серйозна операція, тому її проводять лише тоді, коли це є найбезпечнішим варіантом для матері та дитини.

Кесарів розтин – це серйозна операція, але вона також безпечна. Спочатку робиться анестезія. Найчастіше, це епідуральна або спинномозкова анестезія. Завдяки цьому живіт і нижня частина тіла німіють і стають безболісними, але жінка залишається свідомою і відчуватиме певні рухи і поштовхи під час операції. Якщо використовується загальний наркоз, жінка буде спати під час операції. Доволі часто можна обирати, спати чи залишатись у свідомості під час операції.

Що відбувається в операційній:

• На ваше тіло накладають екран (з тканини), щоб ви не могли бачити, що робиться – лікарі та медсестри повідомлятимуть вам про те, що відбувається;
• Зазвичай  в нижній частині живота і матки робиться розріз довжиною близько 10-20 см, щоб можна було прийняти пологи;
• Операція займає близько 40-50 хвилин.

Відновлення після кесаревого розтину

Відновлення після кесаревого розтину зазвичай займає більше часу, ніж після вагінальних пологів. Після операції жінці під'єднують крапельницю (для інфузій) і сечовий катетер (трубку в сечовий міхур). Обидва зазвичай видаляють, коли мати зможе рухатися. Перші кілька днів може відчуватися біль у животі, який можна полегшити знеболювальними препаратами. Середня тривалість перебування в лікарні після кесаревого розтину становить близько 3-4 днів, порівняно з 2 днями при вагінальних пологах.

Рана на животі з часом утворює шрам. Спочатку він може бути помітним, але з часом може зникнути, і скоріше за все буде прихований лобковим волоссям.

Ризики кесаревого розтину

Кесарів розтин є дуже безпечною процедурою, але ускладнення все ж можуть виникнути. Ці ускладнення можуть включати:

• інфікування рани або матки;
• надмірна кровотеча;
• пошкодження сусідніх органів, таких як сечовий міхур або сечоводи (трубчасті структури, що з'єднують нирки та сечовий міхур).

Після кесаревого розтину рекомендується зачекати щонайменше 18 місяців до наступної вагітності (щоб переконатися, що матка має достатньо часу для відновлення і формування належного рубця).

Три кесаревих розтини – це максимальна кількість, рекомендована ВООЗ. В іншому випадку, це може бути небезпечно для матері.

Після кесаревого розтину жінки можуть мати звичайні вагінальні пологи (VBAC – вагінальні пологи після кесаревого розтину), але мати повинна почекати два роки між двома пологами.

Важливо робити те, що вам добре почувається, і зберігати повну свободу руху.

Пологи - це природний процес. Ходьба, часта зміна положень, а не тільки лежання в ліжку - це найкращі для матері і дитини дії під час переймів і пологів. Пологи будуть легшими, якщо жінка злегка рухатиме тазом і буде активною. Не існує фіксованого способу досягнути цього, а отже потрібно пробувати і обирати те, що працює найкраще.

Ефективними є прогулянки по кімнаті з перервами на відпочинок у притул до стіни, танці, спирання на коліна та лікті. Прогулянки з особою, яка надає підтримку під час пологів - чудовий спосіб впоратися з переймами на ранніх стадіях пологів. Намагайтеся залишатися доволі у русі, навіть коли біль посилюється.

Існують також різні позиції для пологів, наприклад, лежачи на спині, стоячи на колінах або сидячи. Поза під час пологів не має особливого значення. Жінки мають вибирати ту позицію, яка найкраще для них працює.