На сексуальне та репродуктивне здоров'я осіб з інвалідністю, починаючи зі статевого дозрівання і протягом усього життя, можуть впливати різні чинники: як сама інвалідність, так і стійкі упередження, пов'язані з нею, відсутність інформації та навчання необхідним життєвим навичкам, а також обмежений доступ до медичних послуг, адаптованих до їхніх потреб.

Статевий або пубертатний розвиток у дівчат і хлопців з інвалідністю в більшості випадків відбувається так само, як і серед іншого населення (див. більше в розділі "Статеве дозрівання"); водночас у них можуть спостерігатися деякі відхилення пубертатного розвитку - він може початися раніше або пізніше, ніж у однолітків, або проходити частково, лише за окремими напрямками... Ці варіації можуть викликати або поглибити психічні розлади у підлітковому віці. Щоб впоратися з цими викликами, зверніться якнайшвидше до команди фахівців з медичної та психологічної допомоги, особливо в центрах YK, яка надасть підтримку та керівництво.

Інтимна гігієна як для хлопців, так і дівчат, або менструальна гігієна для дівчат у деяких випадках можуть стати справжнім викликом для осіб з інвалідністю, особливо у випадках, коли їхня мобільність дуже обмежена і вони залежать від догляду інших людей. Це може вплинути на їхнє психологічне самопочуття, а також підвищує ризик наразитися на сексуальне насильство.

У деяких випадках анатомічні та функціональні обмеження не дозволяють дівчатам і жінкам з певними порушеннями користуватися прокладками і тампонами під час менструації. Така ситуація вимагає в деяких випадках медикаментозного пригнічення менструальної функції.

Використання методів контрацепції серед осіб з інвалідністю може також стикатися з деякими анатомічними і функціональними бар'єрами або підвищувати ризик тромбозу у менш мобільних людей, тому в кожному конкретному випадку це обмеження необхідно враховувати при виборі належного методу.

У більшості випадків вагітність у осіб з інвалідністю настає спонтанно без будь-яких труднощів, хоча в деяких випадках вона не може настати завдяки анатомічним або функціональним обмеженням і потребує використання допоміжних репродуктивних технологій, що застосовуються з великою обережністю через генетичні ризики.

Вагітність і пологи у матерів з інвалідністю можуть вимагати більш ретельного нагляду з боку команди медичних фахівців, з більш частими показаннями до таких втручань, як кесарів розтин, вакуум-аспірація тощо. У багатьох випадках батьки з інвалідністю потребують додаткової підтримки у догляді за новонародженими, немовлятами та дітьми раннього віку.

Інформація про анатомічні та фізіологічні особливості, статевий розвиток, а також про шляхи формування побутових навичок з інтимної гігієни, впевненого спілкування, налагодження стосунків, звернення по допомогу є набагато більш обмеженою для осіб з інвалідністю, ніж для загального населення. Це може бути пов'язано з існуючими упередженнями або відсутністю знань та здібностей у вихователя або доглядача. Проте, є фахівці, які все ж таки зможуть надати відповідну інформацію та навчання.

• Дівчатам частіше надають певну інформацію на цю тему, принаймні пов'язану з гігієною менструального циклу.
• Вважається, що хлопці в більшості випадків повинні дізнаватися про все самостійно...

Дівчата та хлопці з інвалідністю мають право і повинні бути поінформовані відповідно до свого віку та рівня сприйняття про такі теми: фізіологічні зміни під час статевого дозрівання; розвиток сексуальності та гендерна ідентичність; формування здорових стосунків; безпечний досвід в Інтернеті; що таке згода/незгода; сексуальне насильство.

Великою загрозою для осіб з інвалідністю є те, що вони набагато частіше піддаються різним видам зловживання, в тому числі сексуального. Тут також можна згадати той факт, що особам з інвалідністю дуже часто відмовляють у наданні інформації про сексуальне та репродуктивне здоров'я (СРЗ). Крім того, їм часто відмовляють у праві формувати стосунки і вирішувати, чи мати сім'ю, коли і з ким. Багатьох піддавали примусовій стерилізації, примусовим абортам або примусовим шлюбам.

Особи з інвалідністю частіше зазнають фізичного, емоційного або сексуального зловживання та інших форм ґендерно-зумовленого насильства (ҐЗН). Вони частіше інфікуються ВІЛ та іншими інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). У кризових ситуаціях ці ризики помножуються.

Для осіб з інвалідністю може не бути додаткового ризику для сексуального та репродуктивного здоров'я (вищого у порівнянні з загальним населенням) або він може бути значно нижчий, якщо тип інвалідності не впливає на репродуктивну систему. Або, якщо це порушення компенсується відповідним лікуванням, люди отримали необхідну інформацію з цього питання, навчилися життєвим навичкам і мають необмежений доступ до потрібної інформації та послуг. А громада, яка їх оточує, є вільною від упереджень і готова надати всю необхідну їм підтримку.

Більшість центрів YK мають команди кваліфікованих фахівців та умови для надання комплексних послуг, пов'язаних із сексуальним та репродуктивним здоров'ям і емоційним самопочуттям підлітків та молодих людей з інвалідністю. Щоб знайти найближчий центр YK, адаптований до потреб осіб з інвалідністю, зателефонуйте на лінію підтримки YK: 080080022

Увага до потреб осіб з інвалідністю у сфері сексуального та репродуктивного здоров'я має важливе значення для забезпечення захисту та просування прав людини, дотримання міжнародного порядку денного з розвитку та побудови дійсно інклюзивного суспільства. Так, Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю передбачає, що особи з інвалідністю мають право на найкращий стан здоров'я без дискримінації за критерієм інвалідності. Республіка Молдова ратифікувала Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю Законом № 166-XVIII від 09 липня 2010 року.

Права осіб з інвалідністю на сексуальне та репродуктивне здоров'я подібні до прав інших людей і включають:

1. Право на інформацію, що дозволяє їм робити відповідальний та поінформований вибір щодо свого сексуального та репродуктивного здоров'я;
2. Право вирішувати, коли і з ким мати сексуальні стосунки;
3. Право на свободу від сексуальних зловживань та насильства, включаючи непотрібні та невиправдані аборти та стерилізацію;
4. Право вільно і відповідально вирішувати, чи мати дітей, коли і скільки;
5. Право утримувати та виховувати своїх дітей.

(Див. розділ "Витяги з Конвенції про права осіб з інвалідністю, що стосуються сексуального та репродуктивного здоров'я").

Особи з інвалідністю також мають право на те, щоб під час користування послугами до них ставилися з повагою та гідністю. Такий спосіб поводження є не лише пристойним для будь-якої людини, але й також підвищує ймовірність того, що особи з інвалідністю матимуть бажання звернутися за цими послугами.

Зі ст. 9 – Доступність

1. Щоб надати особам з інвалідністю можливість вести незалежний спосіб життя й всебічно брати участь у всіх аспектах життя, держави-учасниці вживають належних заходів для забезпечення особам з інвалідністю доступу нарівні з іншими до фізичного оточення, до транспорту, до інформації та зв’язку, зокрема інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів і послуг, відкритих або таких, що надаються населенню, як у міських, так і в сільських районах. Ці заходи, які включають виявлення й усунення перепон і бар’єрів, що перешкоджають доступності, повинні поширюватися, зокрема:

a) на будинки, дороги, транспорт й інші внутрішні та зовнішні об’єкти, зокрема школи, житлові будинки, медичні установи та робочі місця;

b) на інформаційні, комунікаційні та інші служби, зокрема електронні служби та екстрені служби[1].

Зі ст. 16 – Свобода від експлуатації, насилля та наруги

1. Держави-учасниці вживають всіх належних законодавчих, адміністративних, соціальних, просвітніхта інших заходів для захисту осіб з інвалідністю як вдома, так і поза ним від усіх форм експлуатації, насилля та наруги, зокрема від тих їхніх аспектів, які мають гендерне підґрунтя.

4. Держави-учасниці вживають всіх належних заходів для сприяння фізичному, когнітивному та психологічному відновленню, реабілітації та соціальній реінтеграції осіб з інвалідністю, які стали жертвами будь-якої форми експлуатації, насилля чи наруги, зокрема шляхом надання захисту. Таке відновлення та реінтеграція відбуваються в середовищі, яке сприяє зміцненню здоров’я, добробуту, самоповазі, гідності та самостійності відповідної особи, і здійснюються з урахуванням потреб, зумовлених віково-статевою специфікою.

Зі ст. 22 - Недоторканність приватного життя

Держави-учасниці охороняють конфіденційність відомостей про особу, стан здоров’я та реабілітацію осіб з інвалідністю нарівні з іншими.

Зі ст. 23 - Повага до дому та сім'ї

1. Держави-учасниці вживають ефективних і належних заходів для усунення дискримінації стосовно осіб з інвалідністю у всіх питаннях, що стосуються шлюбу, сім’ї, батьківства, материнства та особистих взаємин, нарівні з іншими, прагнучи при цьому забезпечити, щоб:

a) визнавалося право всіх осіб з інвалідністю, які досягли шлюбного віку, укладати шлюб і створювати сім’ю на підставі вільної та повної згоди тих, хто одружується;

b) визнавалися права осіб з інвалідністю на вільне й відповідальне прийняття рішень про кількість дітей та інтервали між їхнім народженням і на доступ до інформації, що відповідає їхньому вікові, та до освіти в питаннях репродуктивної поведінки та планування сім’ї, а також надавалися засоби, які дають їм змогу здійснювати ці права;

c) особи з інвалідністю, зокрема діти, нарівні з іншими зберігали свою фертильність.

Зі ст. 25 - Здоров'я

Держави-учасниці визнають, що особи з інвалідністю мають право на найбільш досяжний рівень здоров’я без дискримінації за ознакою інвалідності. Держави-учасниці вживають всіх належних заходів для забезпечення доступу осіб з інвалідністю до послуг у сфері охорони здоров’я, які враховують гендерну специфіку, у тому числі до реабілітації за станом здоров’я. Зокрема, держави-учасниці:

a) забезпечують особам з інвалідністю той самий набір, якість і рівень безплатних або недорогих послуг і програм з охорони здоров’я, що й іншим особам, зокрема у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я та за державними програмами охорони здоров’я, що пропонуються населенню.

[1] Офіційний переклад Конвенції про права осіб з інвалідністю № 8006/0/2-23/61 від 19.06.2023, https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/995_g71